Бюджетний процес і контроль за державними видатками, його особливості

внутрішнього продукту, це частина внутрішнього валового продукту, що використовується державою для здійснення своїх функцій. Доходи формуються через податкові надходження від підприємств усіх форм власності та від населення. Вони обєднуються у централізовані фінансові ресурси і зосереджуються у державному бюджеті. Основним джерелом формування фінансових ресурсів є податки. Суть податків криється насамперед у примусовому відчужувані державою частини знову утвореної вартості. Перехід до нової економічної системи повязаний з тим, що держава має прибутково регулювати нові економічні відносини, а це потребує гнучкої податкової політики, яка дає змогу оптимально повязати інтереси держави з інтересами товаровиробників, рядових платників податків. При переході до ринкової економіки повинні змінюватися як податкова система, так і методи обрахування й сплати податків. При цьому податкове законодавство розвинених країн має гнучкий механізм, що чітко реагує на зміни в економіці. Набутий досвід показує, що проблема переходи до ринкової економіки вимагає комплексності нерозривності та взаємозвязки при формуванні фінансів, державних доходів і податкової політики. Ліберизація цін вплинула як на доходи, так і на витрати бюджету. Розрахунки показали неможливість збалансувати місцеві доходи і видатки без виділення субвенцій, субсидій і дотацій. Необхідність формування податкової системи, яка базуватиметься на досвіді науки і практики нашої суворої дійсності. Податки не можуть бути інструментом швидкого й оперативного втручання у фінанси підприємств усіх форм власності та інших ринкових структур. Зміна податкового законодавства необхідна, але вона повинна спиратися на наукові й практичні дослідження і відповідати стратегічним цілям економічної політики в цілому удосконалення податкової політики повинно йти по трьох напрямках: - фінансовому, через формування доходу бюджету; - економічному, через вплив податкової політики на виробництві; - соціальному, через вплив податкової системи на доходи населення. Досвід останніх років свідчить, що як фінансові, так і економічні і соціальні наслідки податкових реформ фактично не прогнозуються, а це є однією з причин напруженості в суспільстві. Україна фактично перебуває в замкнутому економічному просторі держав СНД. Не просто складаються відносини із західними державами. Це потребує: по-перше, погодження податкової політики; по-друге, уникнення подвійного або й потрійного оподаткування одноіменних товарів; по-трете, потрібне погодження податкових ставок по конкретних податках. Недодержання цих положень може призвести до ще більшої напруги між державами СНД, або вирішувати питання про надання пільг по податках на товари, які будуть надходити до цих країн. Вступ України у світову ринкову систему вимагає переходу на нормативну економіку, яка забезпечує справедливий розподіл благ: податки з одних, видатки з бюджету іншим. Держава в особі органів управління зобовязана гостро реагувати на зміну економічної ситуації і коригувати податкову систему. Можна зрозуміти бажання в умовах дефіциту бюджету посилити фіскальну сторону податкової політики, але це загрожує важкими наслідками, оскільки без стимулювання розвитку виробництва та підприємництва, фіскальна функція податків починає переважати над стимулюючою, що зрештою призводить до зменшення надходжень до бюджету. Доходи бюджетів утворюються за рахунок сплати фізичними і юридичними особами податків, зборів і інших обовязкових платежів, надходжень з інших джерел, встановлених законодавством України. Вони поділяються на доходи Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів. Доходи Державного бюджету України формуються за рахунок: - податку на додану вартість; - акцизного збору; - податку на прибуток підприємств усіх форм власності і підпорядкування у розмірах, визначених Законом “Про Державний бюджет України” на наступний рік; - надходження від зовнішньо-економічної діяльності; - доходів від приватизацій державного майна та від його реалізації; - кредитної сплати за оренду майна, цільових майнових комплексів загальнодержавної власності; - внесків до Пенсійного фонду, фонду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення; - внески до Державного фонду сприяння зайнятості населення; - надходження від внутрішніх позик; - перевищення доходів над видатками національного банку України; - та інші доходи встановлені законодавством України. В доходи республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, Київського і Севастопольського міських бюджетів зараховується: частина податків на додану вартість, акцизний збір, податок на прибуток підприємств і організацій комунальної власності цього рівня; частина прибуткового податку з громадян; відрахування дотацій і субвенцій з Державного бюджету України, плата за землю у зазначених відсотках відрахувань та інші надходження, встановлені законодавством. У доходи районних, міських (міст обласного підпорядкування) бюджетів в порядку, на умовах і в межах, встановлених законами України, зараховуються: - податок на прибуток підприємств і організацій комунальної власності цього рівня; - прибутковий податок з громадян у межах, визначених радою народних депутатів вищого рівня; - плата за землю у розмірах, встановлених радою народних депутатів вищого рівня; - податок на нерухоме майно громадян; - місцеві податки і збори; - частина доходів від приватизації і державного майна, яка визначена радою народних депутатів вищого рівня; - надходження від оренди цільових майнових комплексів, що перебувають у комунальної власності цього рівня; - відрахування, дотації і субвенції з бюджету вищого рівня; - інші надходження. Доходи районних у місті бюджетів не відрізняються від доходів районних бюджетів. Доходи міських (міст районного підпорядкування), селищних і сільських бюджетів також встановлюються залежно від податку на прибуток підприємств і організацій комунальної власності цього рівня; прибуткового податку з громадян у відсотках громадян; плати за землю в розмірах, передбачених законодавством; місцевих податків та зборів, а також відрахувань, дотацій і субвенцій, отриманих з бюджету вищого рівня; інших надходжень. Структуру доходів бюджету можна визначити і за джерелами доходів, тобто державних доходів та закріплених за місцевими бюджетами інших джерел доходів. Вирішення цього питання повинно йти через структурну перебудову доходів держави. Проаналізувавши діючу систему оподаткування прибутку і доходів можна зробити чіткий висновок, що при їх позитивних і негативних якостях для України потрібен податок, який стимулює виробництво. Прийняття декретів, постанов, законів не забезпечує надходження коштів до бюджету, необхідно забезпечити їх надходження. Цю функцію виконує Державна податкова інспекція.

1.3. Суть і значення розподілу видатків бюджету Формування і розподіл видатків починається на стадії планування, за основу беруться очікуване виконання бюджету по видатках