Фондова біржа в україні проблеми та перспективи розвитку

"quotation", що має таке саме значення. Котирування здійснюється на фондовій біржі, але біржовим курсом (як орієнтиром) користуються і на позабіржовому ринку цінних паперів. Котирування цінних паперів відбувається: а) методом реєстрації; б) методом встановлення єдиного курсу. Метод реєстрації передбачає аналіз даних про фактичні угоди, що зареєстровані на фондовій біржі. У результаті аналізу виявляються найбільш характерні (типові) рівні цін, котрі складаються на біржі і є показовими для ринкової кон'юнктури. Предметом реєстрації є граничні ціни за верхнім і нижнім рівнем щоденного біржового курсу цінних паперів. При цьому показується біржова ціна, що визначається найвищим курсом покупця цінних паперів даного виду і найнижчим курсом продавця. Фіксується також ціна в перші хвилини біржового дня і ціна, що складається в кінці дня. У світі накопичено вже величезний досвід публікацій біржових курсів облігацій у котирувальних бюлетенях, де вказуються не тільки максимальні й мінімальні рівні цін, а й середній рівень ціни на даний день. Котирувальний аналіз реєстраційним методом дуже швидко виконується з використанням сучасних біржових автоматизованих систем. Такі самі системи застосовуються і за здійснення іншого методу котирування встановлення єдиного курсу, про який варто розповісти докладніше. Єдиний (типовий) курс цінних паперів того чи іншого виду встановлюється на підставі відомостей про кількість паперів, котрі бажає продати продавець, і про кількість паперів, які бажає купити покупець. Але ще важливішими є відомості про ціни, що їх просить продавець і котрі пропонує покупець. На підставі порівнювання цих відомостей складається певний баланс, який розглянемо на прикладі. Але спочатку візьмімо до уваги, що зміна ринкової ціни на цінні папери зумовлює міру заінтересованості продавця й покупця у здійсненні купівлі-продажу. За зростання ціни заінтересованість продавця збільшується, а покупця навпаки. Існують рівні ціни, коли заінтересованість і продавця і покупця дорівнює нулю: це межа ціни, пропонованої продавцем (П), і межа ціни, що її просить покупець (І). Звідси визначається прийнятний рівень ціни (Ц). Продавець готовий продати цінні папери тільки за Ц > П, а покупець купити їх тільки за Ц < І. Операція відбувається в діапазоні П < Ц < І. З цієї аксіоми випливають два біржові правила котирування цінних паперів. а) заявки, у котрих є максимальні рівні цін на купівлю й мінімальні на продаж, мають виконуватися повністю (якщо немає впливу зовнішніх факторів); б) заявки, у котрих зазначаються ціни, що наближаються до максимальних на купівлю і мінімальних на продаж, можуть виконуватися частково. Припустімо, що з кількості всіх заявок (наказів) на продаж цінних паперів певного виду є група заявок на продаж 50 цінних паперів "за будь-якою ціною", тобто за ціною, що може скластися на фондовому ринку певного дня (зрозуміло, за найліпшим курсом). Припустімо також, що друга група заявок містить наказ продати 40 цінних паперів за ціною не нижче 550 грн. за кожний папір (вище можна, оскільки йдеться тільки про граничну ціну). Постає питання, скільки цінних паперів може бути продано за ціною 550 грн.? Відповідь очевидна: 50 + 40 = 90 цінних паперів, тому що продавці, котрі були згодні продати свої 50 цінних паперів за будь-якою ціною, тим більше погодяться продати їх за 550 грн. Якщо третя група заявок міститиме наказ продати, наприклад, 60 цінних паперів за ціною 551 грн., то за цією ж ціною із задоволенням продадуть свої папери і продавці перших двох груп. Отже, всього цінних паперів, що можуть бути продані за ціною 551 грн., буде вже 90+ 60= 150. Четверта група заявок містить наказ продати 55 цінних паперів за ціною 552 грн. Тоді всього паперів, що можуть бути продані за цією ціною, буде 150 + 55 = 205. І так далі, поки ціна не підніметься, наприклад, до рівня 556 грн. Вище продавці в нашому прикладі ціну не підніматимуть, розуміючи нереальність такого продажу. Як бачимо, загальна кількість цінних паперів, котрі можуть бути продані за певною ціною, визначається з нарощуванням підсумку (табл. 2).

Таблиця 2

СТРУКТУРА МАСИВУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ У ЗАЯВКАХ ПА ПРОДАЖ № груп заявок Пропоновані граничні ціни, грн. Кількість цінних паперів за кожною групою з нарощуванням підсумку 8

7

6

5

4 3

2

1556 20 325 + 20 = 345 555 ЗО 295 + ЗО = 325 554 40 255 + 40 = 295 553 50 205 + 50 = 255 552 55 155 + 55 = 210 551 60 90 + 60=150 550 40 50 + 40 = 90 продати за будь-якою ціною 50 50

Оскільки інтереси продавця й покупця щодо ціни протилежні (продавця цікавить вища ціна, а покупця нижча), то підсумовування кількості куплених цінних паперів відбуватиметься у зворотному порядку від найбільшої ціни до найменшої (табл. 3). Продовжуючи думку (але вже з позиції покупця), зазначимо, що серед заявок на купівлю цінних паперів є група заявок на купівлю 70 цінних паперів "за будь-якою ціною" (за найліпшим курсом, який просять), що може скластися на даній біржі в даний день. Припустімо також, що друга група заявок покупців містить наказ на купівлю 60 цінних паперів за ціною не вище 556 грн. за кожний цінний папір (нижче, зрозуміло, можна). Отже, за ціною 556 грн. можна купити 70 + 60 = 130 цінних паперів, оскільки покупці першої групи з радістю приєднаються до покупців другої групи (так само, як це раніше зробили продавці).

Таблиця 3

СТРУКТУРА МАСИВУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ У ЗАЯВКАХ НА КУПІВЛЮ № груп заявок Пропоновані граничні ціни. гри. Кількість цінних паперів за кожною групою з нарощуванням підсумку 1

2

3

4

5

6

7

8купити за будь-якою ціною

70 556 60 70 + 60=130 555 55 130+55=185 554 40 185 + 40 = 225 553 40 225 + 40 = 265 552 35 265 + 35 = 300 551 ЗО 300 + ЗО = 330 550 20 330 + 20 = 350 Примітка: додавання кількості куплених цінних паперів у таблиці здійснюється згори донизу. 3. Єдина біржова фондова система України. Принципи побудови та етапи створення

ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЄБФСУ 1. В ЄБФСУ здійснюється торгівля усіма видами цінних паперів відповідно до чинного законодавства України як на первинному, так і на вторинному ринках, за виключенням купівлі-продажу державних пакетів акцій підприємств, що приватизуються. 2. Кожна з фондових бірж, які входять до ЄБФСУ, має право до початку узгодженого часу роботи Системи (наприклад, до 11.00 годин) проводити самостійні торги. При цьому організація біржової торгівлі на внутрішньобіржовому ринку може здійснюватися за правилами, які відрізняються від прийнятих у ЄБФСУ. Підсумки внутрішньобіржових торгів направляються до інформаційного відділу Технічного центру ЄБФСУ для оприлюднення. 3. Торгівля цінними паперами в ЄБФСУ організується по секціях (наприклад, ОВДП, акції, векселі тощо). Торги в секціях можуть здійснюватися одночасно або послідовно. Кожному виду торгів повинні бути присвоєні спеціальні коди для підключення до відповідних каналів. 4. Усі пропозиції