Біржі і Біржова діяльність

цю партію товару через три місяці. Протягом цього строку власник товару продати його нікому не має права. Якщо за вказаний в опціонному контракті період ціна на товар знизилась і вся партія коштує вже 400 млн. грн. , то покупець опціону може відмовитись від її придбання. Якщо ж ціна на товар зросла і становить по біржових цінах уже 600 млн. грн., то покупець вимагатиме у власника товару укладання біржового контракту на реальний товар у сумі 500 млн. грн. Розрізняють такі основні види опціонних угод (схема 9): а) простий опціон; його покупець одержує право вибору - вимагати від подавця опціону виконання його зобов'язань' або 'відступитися' від угоди, використавши 'право відступу'. Розрізняють два види простого опціону: опціон-попит (або опціон на покупку) і опціон-пропозиція (опціон на продажу). Покупець опціону-попиту має право купити реальний товар або ф'ючерсний контракт. Відповідно продавець опціон-попиту бере на себе зобов'язання продати реальний товар або ф'ючерсний контракт (при пред'явленні покупцем попиту), а продавець опціон-пропозиції зобов'язаний (при пред'явленні відповідної пропозиції) купити у покупця наявний у нього реальний товар або ф'ючерсний контракт; б) подвійний опціон, при якому його покупець одержує право вибору між позицією продавця і позицією покупця реального товару або ф'ючерсного контракту, а також право відмовитись від наступної угоди. В цьому випадку права покупця опціону стають вдвічі ширші порівняно з його правами при простому опціоні. Як правило, вдвічі збільшується у зв'язку з цим і розмір премії, яка виплачується за такий опціон, в) кратний опціон, за яким його покупець одержує право за певну додаткову премію продавцю опціону збільшити в декілька разів партію товару або ф'ючерсних контрактів в наступній угоді. Ця нова партія повинна бути 2-х, 3-х, 4-х і т. п. кратною по відношенню до попереднього обумовленого початкового розміру, але в межах максимального розміру, який визначається опціонним контрактом. Опціонні угоди, так як і ф'ючерсні угоди, лише починають впроваджуватись в практику нашої біржової торгівлі. Їх впровадження також обмежує нестабільність економіки, високі темпи інфляції, які практично викликають зниження рівня біржових цін на товари в наступних періодах. Розглянуті нами види біржових угод дозволяють здійснювати різноманітні біржові операції. 2. Мета і особливості здійснення біржових операцій Укладання тих чи інших видів угод підпорядковане певній меті здійснення біржових операцій, які учасники біржі проводять на торгах. Основною метою проведення біржових операцій є (схема 10): 1) купівля і продаж реальних товарів, необхідних для здійснення виробничого і торгівельного процесу на окремих підприємствах. Цей вид біржових операцій дозволяє виробнику реалізувати, а споживачу придбати необхідний товар. В процесі цих операцій виробник виступає в якості продавця своєї готової продукції, а споживач в якості покупця конкретної партії товару виробничого або споживчого призначення, яка визначається індивідуальними кількісними і якісними параметрами; 2) страхування цінового ризику (тобто можливих фінансових втрат продавця або покупця при зміні ціни на реальний товар в процесі здійснення форвардних угод). Механізм страхування цінового ризику визначається терміном 'хеджирування', дає змогу учаснику даної біржової операції базувати свої біржові комерційні операції на певній ціні, що забезпечує більшу передбачуванність його доходів і витрат.

Схема 10. Основні види біржових операцій, які здійснюються на ТБ.

Основані Основані Основані Основані Основані Осн-ні нана динамі на різни на різни на різни на різни різниці вці пін на ці в ці ці в ці ці в ці ці в ці цінах нареальні нах на на на нах на нах на ф'ючерс-товари спорідне окремі окремі реальний ний конт-або ні у сорти товари на товар і ракт поф'ючерсні виробни одного й різних ТБ|ф'ючерс- одному іконтракти цтві або того ж

ний контому ж

споживан товару

тракт на товару,

ні товари

нього але з різ-

ною три-

вал. пози

цій Схема 11. Основні форми спекулятивних операцій, які здійснюються на ТБ. Особа, яка здійснює біржові операції страхування цінового ризику, називається 'хеджер'. Ці операції не слід плутати із звичайними операціями страхових компаній, які страхують комерційний ризик і які відшкодовують страхувальнику відповідні втрати; 3) біржові спекуляції (на різниці в цінах), не заборонені законодавством. В біржовій торгівлі - спекуляція - це один із найбільш вживаних термінів, які відображають бажання учасника біржі одержати прибуток, правильно прогнозуючи аміну біржової кон'юнктури. Ці біржові операції здійснюються з єдиною метою - вилучення прибутку а коливань цін на товари. Сам товар учасників цих біржових операцій не цікавить - вони не зв'язані безпосередньо з виробництвом, переробкою, реалізацією реального товару. Особа, яка здійснює такі операції - 'біржовий спекулянт' або 'біржовий торговець', будує свою біржову комерційну діяльність на прогнозуванні коливань біржових цін. Учасники біржових спекуляцій відіграють надзвичайно важливу роль на ТБ. Без здійснення спекулятивних операцій неможливий процес страхування цінового ризику на біржі (механізм страхування цінового ризику побудований на тім, що хтось повинен взяти на себе цей ризик, тобто хеджирування і спекуляція являють собою протилежні за своїми економічними цілями операції. При цьому, якщо хеджер може у всіх випадках компенсувати свої фінансові втрати на біржі, то біржовий спекулянт повинен бути постійно готовим до можливих збитків. В той же час біржовий спекулянт може одержати прибуток від своїх операцій, тоді як хеджер такої можливості не має. Крім того біржові спекулянти є 'виробниками' найбільш важливої інформації - прогнозні ціни, у зв'язку з чим їх роль на ТБ досить висока. З врахуванням вище викладеної мети розглянемо детально механізм здійснення окремих видів біржових операцій. Купівля і продаж реального товару є найбільш простим видом біржових операцій. Сьогодні вона переважає на наших біржах. Вона направлена на задоволення потреб виробничих підприємств в сировині, матеріалах і обладнанні необхідних для випуску готової продукції; для одержання фінансових засобів, призначенних для здійснення наступного виробничого циклу; для придбання торговими підприємствами товарів для наступної реалізації, населенню. Простота цієї біржової операції полягає в тому, що її здійснення кожному конкретному випадку вимагає укладання лише однієї біржової угоди (на купівлю або продаж необхідного товару). При цьому для здійснення цієї операції використовується лише один вид біржових угод - угоди з реальним товаром. Якщо виробниче або торгове підприємство вирішує свої поточні завдання в галузі постачання або збуту, воно, здійснюючи купівлю або продаж реального товару, укладає біржову угоду типу 'спот', внаслідок якої реальний товар негайно передається продавцем покупцю. В тих випадках коли підприємство планує безперервне