Біржі і Біржова діяльність

ефективності біржових угод і операцій. 2. Класифікація ТБ Розвиток біржової торгівлі протягом тривалого періоду привів до появи великого різноманіття видів ТБ. 3 метою упорядкування цих видів проводиться класифікація ТБ по окремих найбільш суттєвих ознаках (схема 3). По регіону дії відрізняються такі види ТБ: а) національні. Ці біржі обслуговують операції купівлі-продажу товарів в межах окремої держави або її регіонів. б) міжрегіональні. Діапазон дії цих бірж охоплює території двох і більше сусідніх держав;

Схема 3. Ознаки класифікації товарних бірж.

в) міжнародні. Біржові операції на таких біржах здійснюють представники різних країн. Котирування цін на таких біржах являють собою світові ціни на реалізовані на них товари. За характером асортименту реалізованих на біржі товарів вони діляться на такі види: а) вузькоспеціалізовані. На таких ТБ предметом біржової торгівлі є один вид товару; б) спеціалізовані. Предметом біржових операцій на таких біржах є, як правило, однотипні групи товарів; в) універсальні. На біржах даного виду операції купівлі-продажу здійснюються по широкому асортименту різноманітних товарів. За характером здійснення біржових угод виділяють такі види ТБ: а) реального товару. Предметом купівлі-продажу на таких ТБ є реальний товар, який вже вироблений або передбачений до випуску в майбутньому періоді; б) ф'ючерсні. На таких біржах торгівля здійснюється не реальним товаром, а лише контрактами на них; в) опціонні. Предметом торгів на даних ТБ є лише права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них в майбутньому періоді; г) комплексні. На таких ТБ відбувається укладання угод на реальний товар, ф'ючерсні і опціонні контракти. За ступенем відкритості (можливості участі в торгах) відрізняються біржі: а) відкриті (публічні). На таких біржах крім її членів в біржових операціях можуть приймати участь і відвідувачі торгів (одноразові і постійні); б) закриті. Право участі в біржових торгах і укладанні угод мають лише члени даної біржі. За організаційно-правовими формами діяльності розрізняють товарні біржі, створені у вигляді: а) АТ відкритого типу. Ними є біржі, які мають статутний фонд, поділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, які можуть розміщуватись шляхом відкритої підписки і купівлі-продажу на фондовій біржі; б) АТ закритого типу. Акції таких бірж розповсюджуються лише між засновниками і не можуть розповсюджуватись шляхом підписки і вільно продаватись-купуватись на фондовій біржі; в) товариств з обмеженою відповідальністю. Ними є біржі, які мають статутний фонд, поділений на частини серед їх засновників; г) інших організаційно-правових фірм. Ці фірми визначаються відповідним законодавством окремих держав. Вказана класифікація дає змогу більш цілеспрямовано формувати систему ТБ, проводити поглиблений аналіз їх діяльності з врахуванням ознак, які визначають тенденції їх розвитку. 3. Огляд розвитку міжнародної біржової торгівлі В прагненні створити розвинутий цивілізований біржовий ринок, ми орієнтуємося на досвід інших країн, які успішно пройшли етап становлення біржової торгівлі і мають розвинуту і ефективну систему ТБ. Міжнародна біржова торгівля має багату історію. Існує декілька трактувань терміну 'біржа'. Згідно перекладу з німецького "біржа" - це "гаманець", за іншою версією походження цього терміну пов'язується з ім'ям багатого торговця Ван дер Вурже, який жив у 13 ст. в бельгійському місті Врюгге. На своєму будинку у центрі міста він прибив родовий герб сім'ї із зображенням трьох гаманців і надпису: 'Допоможу усім, хто повідомить, що він бажав купити чи продати'. Незабаром господар був вже не в змозі приймати у себе вдома усіх бажаючих, тому призначив певний час для збору купців перед будинком і ввів фінансовий внесок за передачу торгової інформації. Це зібрання і отримало назву 'біржа'. Вже в першій половині 16 ст. біржі у розумінні, близькому до сучасного, виникають у Нідерландах, Італії, Франції. В 1531 р. відкриваються біржі в Врюгге і Антверпені, в 1549 р. - в Ліоні та Тулузі, в 1558р. - в Гамбурзі, в 1560 р. - Франкфурті-на-майні і Лейпцігу. Виникають вони по однаковій схемі. Звичайно, це зібрання купців, маклерів, мінял в певний час в одному, як правило, місці: пивних, міських ярмарках, просто на вулицях біля готелю. Лише в 1983 р. в Парижі під біржу вперше відводиться спеціальна будівля. Чим же біржа відрізняється від інших складових ринкової економіки - звичайних базарів, ринків, ярмарок, виставок? На звичайному ринку, ярмарку товар обов'язково мав бути в наявності, за нього зразу ж потрібно внести плату або обміняти його на інший товар. На біржу ж товар не доставляється, під час укладання угоди він може знаходиться у будь-якому місці, навіть поза межами країни. Крім того на біржі торгують не індивідуальними цінностями, а спорідненими, з яких одна по рівню якості може замінити іншу. Нарешті біржа - це організований ринок, тут існують певні правила торгівлі, відповідні органи управління і контролю. За свою майже п'ятисотрічну історію біржова торгівля пройшла ряд етапів свого розвитку (схема 4). На першому етапі біржова торгівля здійснювалась в обмеженому числі країн, носила локальний характер. На ТБ в цей період здійснювались угоди лише на реальний товар в негайною поставкою, як правило, за готівку. Асортимент реалізованих товарів на біржах був досить обширним - він включав практично всі види сільськогосподарської продукції, вироби домашнього виготовлення, шкіри і хутро, текстиль, лісоматеріали тощо. На другому етапі розвитку біржової торгівлі почали укладатись угоди на реальний товар з поставкою в майбутньому періоді. 5 етап

4 етап

3 етап

2 етап

1 етап

Схема 4. Основні етапи розвитку світової біржової торгівлі.

В найбільшій мірі потреба в таких угодах виникла при торгівлі сільськогосподарською продукцією, виробництво якої носить сезонний характер. В процесі таких угод продавці і покупці заздалегідь узгоджували кількість, ціну і строки майбутніх поставок певних видів товарів. Перша угода з реальним товаром з поставкою в майбутньому періоді була зареєстрована в 1730р. на японській рисовій біржі “Дояма”. Приблизно в цей же час аналогічні угоди починають здійснюватись на європейських ТБ. Третій_етап_розвитку біржової торгівлі зв'язаний з впровадженням в біржову практику угод на строк (ф'ючерсних). Ріст виробництва і розширення світової торгівлі привели до появи на біржі великої кількості стандартизованих товарів. Вдосконалення методів визначення їх кількості дозволило типізувати важливіші якості параметрів окремих товарів найбільш масового виробництва. В 1865р. Чікагська ТБ розробила стандартний, типовий контракт на майбутню поставку зерна, назвавши його 'ф'ючерсним'. В цьому контракті були стандартизовані якість, кількість, строк і місце поставки товару, по якому здійснюється угода. Для багатьох біржових торговців покупка-продаж таких контрактів стала більш приємливішою угодою з реальним