Податки з юридичних осіб

випадку коли такі фізичні особи ввозять (пересилають) товари (предмети)в обсягах, які не підлягають оподаткуванню згідно з законодавством; - особи, які здійснюють на території України підприємницьку діяльність з торгівлі за готівкові кошти незаледно від обсягів продажу, за винятком фізичних осіб, які здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору в порядку, встановленному законодавством; - особи, які на митній території України надають послуги, повязані з транзитом пасажирів та вантажів через митну територію України; - особи, відповідальні за внесення податку в бюджет по обєктах оподаткування на залізничному транспорті, визначені в порядку , встановленому Кабінетом міністрів України; - особи, які надають послуги звязку і здійснюють консолідований облік доходів і витрат, повязаних з наданням таких послуг і отриманих (понесених) іншими особами, які знаходяться в підпорядкуванні такої особи. Обєктом оподаткування є операції платників податку з: - продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції по оплаті вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізінгу) та опреації з передачі права власності на обєкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця; - ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентам для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізінгу), застави і іпотеки; - вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України і наданню послуг (виконанню робіт) для їх споживання за межами митної території України. До 1 січня 2004 року у випадках, коли платник податку здійснює операції по продажу особам, які не зареєстровані як платники податку сільськогосподаоськохї продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) такими платниками податку у фізичних осіб, які не є платниками цього податку, обєктом оподаткування є торгова націнка (надбавка), встановлена таким платником податку. До обєктів обкладання податком на добавлену вартість застосовуються дві базові ставки: нульова ставка і ставка 20%, за винятком операцій звільнених від оподаткуванняю. Податок за нульовою ставкою нараховується відносно операцій по: - продажу товарів, які були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України; - продаж робіт (послуг), призначених для використання ті споживання за межами митної території України - продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України в зонах митного контролю, згідно порядку встановленного Кабінетом Міністрів України; - наданю транспортних послуг по перевезенню пасажирів та вантажів за межами митного кордону України; - продажу переробним підприємствам молока та мяса живою вагою сільськогосподарскими виробниками всіх форм власності і господарювання; - продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, за винятком підакцизних товарів, посередницької та рекламної діяльності, грального бізнесу підприємствами, що засновані Українськими товариством глухих та майно яких є їх повною власністю, і якщо кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш ніж 50% загальної чисельності працюючих, а фонд оплати праці таких інвалідів не менш ніж 40% загальних виплат на оплату праці, що включається до складу валових витрат виробництва (обігу). Не дозволяється застосування нульової ставки податку до операцій по вивозу (експорту)товарів (робіт, послуг) а у випадку, коли такі операції звільнені від оподаткування на митній території України. Звільняються від оподаткування операції по: Продажу товарів (робіт, послуг), які мають соціальну направленість (продаж продуктів дитячого харчування, продаж учнівських зошитів, продаж товарів спеціального призначення для інвалідів і т.інш.); Продажу товарів (робіт, послуг), за винятком підакцизних товрів, грального бізнесу, підприємствами, що засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів та майно яких є їх повною власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, протягом попереднього звітного періоду становить не менше 50% т.інш. ); По здійсненню зовнішньоекономічної діяльності(по продажу товарів (робіт, послуг) передбачених для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій в Україні і т. інш.). Перераховані та інші пільги, вказані в ст.5 Закону, не застосовуються до операцій з підакцизними товарами. В інших випадках до бази оподаткування застосовується ставка 20% і вирахувана за данною ставкою сума податку додається до ціни товарів (робіт, послуг). Для знаходження суми ПДВ, перш за все, необхідно визначити базу оподаткування. В залежності від того, які операції здійснюють господарюючі субєкти, розглянемо особливості вирахування бази оподаткування . Відмінною особливістю визначення бази оподаткування (порівняно з раніше діючим порядком) є її визначення прямим методом, а не зворотнім. Суть прямого методу полягає в тому, що підприємство, яке здійснює продаж товарів (робіт, послуг), визначає вільну ціну без ПДВ, виходячи із собівартості, прибутку, мита, акциза, інших податків, які згідно з законодавством України включаються у вільну ціну, тобто база оподаткування визначається за формулою: БО = ( С + П ) + М + АЗ +ІП = ВВ, де С собівартість, П прибуток, М - мито, АЗ акцизний збір, ІП інші податки, які включаються у вартість. А для визначення суми податку застосовується формула: ПДВ = БО х 20% : 100% Таким чином, нарахована сума ПДВ складає загальну суму податкових зобовязаннь субєктів підприємницької діяльності по даному податку. Податкове зобовязання це загальна сума податку на добавлену вартість, отримана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. В Україні визначення бази оподаткування здійснюється як за вітчизняними так і за імпортинми товарами. 1. По товарах, які виробляються в Україні. Згідно прямого методу база оподаткування за операціями по продажу товарів (робіт, послуг) визначається, виходячі з їхньої договорної (контрактної) вартості. По імпортуємим товарам: 1) для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, базою оподаткування виступає договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менше митної вартості, вказаної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, завантаження, розвантаження та страхування до пункта перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських та інших видів винагород, повязаних з ввезенням таких товарів, плати за використання обєктів інтелектуальної власності, які відносяться до цих товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, сборів (обовязкових платежів); 2) для робіт (послуг), які виконуються (надаються) нерезидентами на митній території України,