Фінансовий контроль

до перерозподілу коштів між підприємствами. Оскільки головна причина збільшення кредиторської заборгованності - зниження оборотності обігових коштів, детально вивчається стан запасів товарно- матеріальних цінностей по окремим типам і видам. Визначається сума вивільнених чи додатково залучених коштів по окремим типам і видам, причини прискорення чи сповільнення обіговості. Перелік питаннь, що розглядаються, може змінюватись в залежності від багатьох факторів, в тому числі від інтересів користувача інформації. В таблиці №1 наведено приблизний перелік завдань, що розглядаються при фінансовому аудиті в залежності від кінцевого користувача. Фінансовий аудит загалом- це складне взаємопов`язане дослідження.При фінансовому аудиті використовують вартісні оцінки показників. Фінансовий аудит дозволяє визначити можливості підприємства в близькій та віддаленій переспективі. Це дозволяє зробити висновок, що предметом фінансового аудиту є рушійна сила господарювання - гроші і вартісні характеристики діяльності. Фінансовий аудит підприємства переслідує декілька цілей, основні з яких : - визначення наявного фінансового стану; - визначення зміни цього стану в структурно-часовому аспекті; - визначення факторів,що викликали ці зміни; - прогноз основних тенденцій в фінансовому стані. Фінансовий аудит балансу і звіту про фінансові результати ( у купі з деякими додатковими данними) дозволяє визначити ті чи інші незбалансованості у русі коштів підприємства, позитивні чи негативні тенденції та створити базу для подальшого більш детального вивчення на основі бухгалтерської, статистичної і оперативної звітності й інших інформаційних матеріалів. Слід відмітити, що аналіз фінансової звітності не дозволяє робити категоричних висновків, а лише орієнтує користувача інформації щодо оцінки фінансового стану підприємства і визначення його вузьких місць. Основні методи фінансового аудиту наведені в додатку 2. Серед них можна виділити: - аналіз коефіцієнтів - розрахування різних відношень показників, котрі засновані на існуванні співвідношень між окремими статтями звітності і мають певний економічний зміст. Аналіз складається з порівнняння величин, розрахованих відносних показників з середньогалузевими, стандартними, нормативними величинами; - вертикальний аналіз - визначення загальної частки окремих статей фінансових звітів, їх співставлення; - горизонтальний аналіз - співставлення величин показників за декілька періодів. Визначення обсягу і напрямку змін, а також тенденцій зміни показників. Порівнюються як абсолютні, так і відносні показники. Цей метод також називають аналізом трендов (тенденцій. Використання методу аналізу коефіцієнтів, по-перше дозволяє визначити коло відомостей, яке важливе з точки зору прийняття рішень, а по- друге дає можливість оцінити стан даної облікової одиниці в системі господарювання і тенденції її зміни. Перевагою коефіцієнтів є те, що вони зменшують викривлюючий вплив інфляції на звітний матеріал, що особливо актуально при аналізі довготривалих тенденцій. Разом з тим необхідно враховувати, що коефіцієнти не мають універсального значення і можуть розглядатися як орієнтовні індикатори; вони швидше є покажчиками найболючиших місць діяльності підприємства, які потребують більш ретельного аналізу. У ряді випадків та чи інша величина коефіцієнту не відповідає загальноприйнятій стандартній нормі в силу специфіки конкретних умов і особливостей ділової політики підприємства. Перелічені методи мають свої переваги і недоліки. Найкращі результати досягаються при використанні цих методів у комплексі. Особливий інтерес являє проведення порівняльного аналізу підприємства з іншими підприємствами галузі. Для правильної оцінки декількох підприємств необхідно щоб інформація була стандартизована, а показники розраховувалися за єдиними методиками. В наш час у світі існує багато різних довідників для порівняльного аналізу звітів різних фірм. Необхідність професійного надання інформаційно-консультативних послуг призвело до того, що цей вид діяльності в багатьох розвинених країнах став відносно самостійною сферою бізнесу. Всі бізнес-довідники та бюллетені повністю адаптовані до вимог замовників, і це пояснює той факт,що в літературі немає єдиної методики фінансового аналізу стану підприємств, відсутні типові універсальні методи побудови і аналізу фінансової інформації. Логіка фінансового аудиту передбачає його організацію у вигляді двоетапної процедури: -експресс-аудит фінансового стану; -детальний ( поглиблений ) аудит фінансового стану; Починати аудит краще з оперативного експресс- аудиту. В Україні він тільки починає набувати популярність, але в деяких інших країнах він вже є широко вживаним. Функціональна структура експрес- аудиту вказана в додатку 3. Метою експрес - аудиту є проста і наглядна оцінка стану і динаміки розвитку підприємства ( та попередня оцінка в оперативному режимі). Основними принципами такого аудиту є відбір ряду основних показників, котрі є найбільш суттєвими і відносно нескладними для розрахунків та виявлення вузьких місць в господарській діяльності за допомогою методів фінансового аудиту та отримання висновків про більш детальний розгляд якого-небудь напрямку. Висновки Сьогодні органи державної влади приділяють серйозну увагу питанням удосконалення системи фінансового контролю. Оскільки очевидно, що обов'язковою умовою ефективного функціонування економіки і фінансової системи країни є наявність розвитої системи контролю. Почато уже ряд кроків, спрямованих на її реформування. Помітну роль в удосконалюванні фінансового контролю покликано зіграти прийняттю бюджетного кодексу. В даний час у Мінфіні активізовані робота з підготовки проектів федеральних законів про державний контроль у Російській Федерації. Для ефективного здійснення державного фінансового контролю потрібно не тільки назвати органи державного контролю, що тепер зроблено в Бюджетному Кодексі, але і законодавчо закріпити їх задачи, права, сферу дії. Зусилля органів влади, яким доручено виконувати функції контролю, не координуються і здійснюють вони його в основному в рамках свого відомства, що викликає роздробленість фінансової системи. Я думаю, що ще одним важливим питанням є відсутність закону, що визначає можливості державного фінансового контролю у відношенні порушників фінансового законодавства. Адже без адміністративних, матеріально-фінансових заходів впливу на порушників фінансового законодавства, неможливо досягти високих результатів у виконанні поставлених перед органами контролю задач. Таким чином, вважаю, що сьогодні, коли вся бюджетна система України знаходиться в стадії становлення, питання реформування системи фінансового контролю, є одним з найбільш важливих. Список використаної літератури 1. Василик О.Д. “Теорія фінансів”: Підручник. К.: НІОС 2000. - 416 с. 2. Ефимов О.В. Как анализировать финансовое положение предприятия. М., 1995. 3. Житна І.П., Нескреба А.М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства. К., 1992. 4. Коваль В.В. Фінансовий аналіз.