Аудит в странах СНГ

випадку цікавими є аналіз проекту Закону, розробленого Комісією з аудиторської діяльності, і його зіставлення з нині діючими Тимчасовими правилами, що регулюють аудиторську діяльність. Ця версія Закону багато в чому відображає стан аудиту і розуміння його суті тепер, у тому числі різними державними відомствами: Міністерством фінансів, Центральним банком, "Росстрахнадзором" та ін. У проекті Закону аудиторська діяльність визначається як підприємницька діяльність аудиторів, що працюють індивідуально, й аудиторських організацій, Власне аудит розглядається як незалежна перевірка документів бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності. Як і в Тимчасових правилах. Закон визначає, що аудит поділяється на обов'язковий і ініціативний. Мета аудиту - встановлення достовірності бухгалтерської звітності осіб, що підлягають аудиту, і відповідності здійснених ними фінансових операцій нормам законодавства Російської Федерації. На відміну вій Тимчасових правил у проекті Закону подано поняття достовірності бухгалтерської звітності. Під достовірністю розуміють такий ступінь точності даних звітності, яка дає змогу компетентному користувачу звітності робити на її основі правильні висновки про результати фінансово-господарської діяльності суб'єктів, що підлягають аудиту, і приймати рішення, які грунтуються на цих висновках. У проекті досить докладно визначено, які супутні аудиту послуги можуть надавати аудитори. Це досить важливо, оскільки ніякі інші послуги не можуть розглядатися як аудиторська діяльність. Вони включають: постановку, відновлення і ведення бухгалтерського обліку, а також складання бухгалтерської звітності; податкове планування і розрахунок податків; аналіз фінансово-господарської діяльності; консультант з питань бухгалтерського обліку, економіки, фінансів, податків і управління; надання юридичних послуг у галузі підприємницької діяльності; навчання бухгалтерському обліку, економіки і фінансам, аудиту. Слід зазначити, що коло послуг досить обмежене, проте можна надавати й інші послуги "за профілем аудиторської діяльності". На практиці це означає, що через певний час після прийняття Закону, можливо, буде затверджено розширений список "аудиторських послуг". Наприклад, він може поповнитись видавничою діяльністю за відповідним профілем. Проектом Закону визначено основні принципи аудиторської діяльності: незалежність, професіоналізм, додержання конфіденційності й етичних норм. Деякі принципи більш докладно роз'яснюються безпосередньо у тексті проекту, для інших є відповідне посилання до аудиторських стандартів. Зокрема, принцип незалежності досить докладно викладено у проекті, проте його формулювання фактично ідентичне тому, що є у Тимчасових правилах. Разом з тим проектом передбачається, що окремі сторони аудиторської діяльності регулюватимуться спеціальними правилами (стандартами). Так, прийоми і методи аудиторської діяльності регулюватимуться в правилах (стандартах), обов'язкових до застосування. На жаль, у проекті Закону аудит, як і у Тимчасових правилах, поділяється на чотири види: аудит банків та інших кредитних організацій (банківський аудит); аудит страховик організацій і товариств взаємного страхування (страховий аудит}; аудит бірж, позабюджетних фондів і інвестиційних інститутів; аудит інших юридичних і фізичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю (загальний аудит). Розробка і затвердження етичних норм поведінки аудитора, а також заходів суспільного впливу за їх порушення покладено на Загальне російське об'єднання аудиторів. У проекті Закону передбачено, що здійснення аудиторської діяльності регулюється також правилами (стандартами) аудиторської діяльності. У проекті Закону визначено, що правила (стандарти) розробляються центральними атестаційно-ліцензійними комісіями Міністерства фінансів, Центрального банку, "Росстрахнадзором" спільно з Загальноросійським об'єднанням аудиторів з врахуванням спеціалізації осіб, що здійснюють аудит. Правила ж затверджуються Комісією з аудиторської діяльності при Уряді Російської Федерації. Це може. як показує практика, привести до розробки чотирьох різних наборів стандартів згідно з кількістю видів спеціалізації аудиторів. "Творчість" відомств може створити велику неузгодженість у стандартах за видами аудиту, що врешті-решт може призвести до непорівнянності результатів аудиту для різних організацій. Дуже важливим і позитивним моментом проекту є визначення результату аудиторської перевірки як висловлювання думки особи, що провадить аудит, про правильність ведення і достовірності бухгалтерської звітності особи, що підлягає аудиту. Проектом Закону підкреслюється потреба введення спеціальних стандартів, що регламентують порядок документування аудиторської перевірки. Підсумкові документи з перевірки - це аудиторський звіт і аудиторський висновок. Аудиторський звіт адресується керівникам і (або) власникам особи, що підлягає аудиту, і містить вичерпну інформацію про хід аудиторської перевірки, виявлені відхилення від установленого порядку ведення бухгалтерського обліку, суттєві порушення підготовки бухгалтерської звітності, а також інші відомості, одержані у ході перевірки і передбачені договором на проведення аудиту. Аудиторський висновок призначений для будь-яких користувачів бухгалтерської звітності особи, що підлягає аудиту, і містить думку аудитора про достовірність бухгалтерської звітності й відповідності порядку ведення бухгалтерського обліку вимогам, установленим нормами актів законодавства, чинних у Російській федерації. Проект Закону передбачає кримінальну відповідальність за підготовку явно неправдивих аудиторського висновку й аудиторського звіту. При цьому розглядається відповідальність за підготовку явно неправдивого позитивного аудиторського висновку, хоча теоретично можливі випадки видачі й явно неправдивого негативного аудиторського висновку. Як і в Тимчасових правилах, у проекті Закону передбачено, що аудиторською діяльністю можуть займатися фізичні особи й аудиторські організації. Фізична особа мас бути зареєстрована як індивідуальний підприємець. Аудиторською організацію може бути комерційна організація, що здійснює винятково аудиторську діяльність і має будь-яку організаційно-правову форму, передбачену Законом за винятком відкритого акціонерного товариства. Аудиторські організації можуть здійснювати свою діяльність тільки при додержанні таких обов'язкових умов: - атестованим аудиторам, які є громадянами Російської Федерації, і (або) аудиторським організаціям, що одержали ліцензії й створені без участі (прямої або непрямої) іноземних громадян, осіб без громадянства й іноземних юридичних осіб, повинно належати більш як половина голосів, які враховуються при прийнятті рішень органами управління аудиторської організації; - у штаті аудиторської організації повинно бути не менш ніж два атестованих аудитори, що постійно працюють у ній і мають аудиторську спеціалізацію, яка відповідає профілю одержаної цією організацією ліцензії на право здійснення аудиторської діяльності. Отже, у проекті Закону